Світ дорослих з погляду маленького хлопчика (за новелою О'Генрі "Вождь червоношкірих") Шкільні твори

Іноді здається, що дорослі — дуже нерозумні люди. Уявіть собі: цілком самостійні та незалежні, мають змогу жити як заманеться, а чинять нелогічно. Вигадують самі для себе якісь перешкоди, заборони, закони та живуть, дотримуючись них, мовби весь час на ланцюгу, у якомусь прокрустовому ліжку.

Коли стільки забороняють, втрачаєш задоволення від самого життя. Коли стільки разів казати "Ні", то настає мить, що твого дозволу й питати не будуть. Але й найжахливіше, коли замість живої людини, підлітка, бачать якусь схему, модель, що повинна і те інше. Або зовсім не помічають, на питання твої відповідають хіба тільки: "Відчепись!" І все вимірюють на метри, кілограми, долари, центи.

..

З одного боку, такі дорослі заслуговують звичайної помсти — такого ж жорстокого ставлення до них навіть у грі, а з іншого, — якщо серед них трапляються винятки, то в них вчепишся зубами, і не дай же Бог їм хоч на мить відхилитись від ідеалу.

Біля і Сем, навіть з їхньою підступною метою — придбати гроші через викуп хлопця, все ж таки люди непогані. Вміють жити в печері, куховарити на вогнищі, чудово вигадувати. їхній лист з підписом: "Два злодії" — зробив би честь будь-якому детективному роману. Грати з ними цікаво. Мабуть, вони ще пам'ятають, як самі були дітьми. А може, й діти не всі вміють гратися?

А скільки вони знають і як терпляче відповідають на запитання! Вчителька з нашої школи поруч з ними — трієчниця та звичайна істеричка! Ніколи ще не було так цікаво! Якщо всі злодії такі, як Білл із Семом, то навіщо ними дітей лякати? За запитаннями — жодної лайки, жодного стусана. Коли виганяли, правда, дали по шиї, так справедливо ж!

Ще чим вони мені п�.....

К-ть переглядів: 914

Світ дорослих з погляду маленького хлопчика (за новелою О'Генрі "Вождь червоношкірих") Шкільні твори